ex. пленер Чернігів. Віддалений доступ
1 серпня 2017 - 15 серпня 2017
 
Десять днів, одинадцять художників, тема — Чернігів.
За такою схемою в нашому місті молоді сучасні українські художники з Харкова, Львова, Києва Чернігова й інших міст реалізували експериментальний проект “ex. пленер Чернігів. Віддалений доступ”. 
 
Це проект-кочівник на межі ленд-арту (напрям у мистецтві в якому створений художником витвір тісно поєднаний з ландшафтом) і пленеру, який кожного року переїжджає на нове місце. Ідея не нова, свого часу за подібним підходом працювали Сергій Васильківський в 1912-1917 і харківські художники в 2004-2014 роках. Тепер естафету підхопила молодь.
 

До проекту долучилися 11 художників — Олександр Коцарєв, Богдан Локатир, Маргарита Журунова, Наталія Лісова, Оксана Солоп, Ольга Федорова, Сергій Тонканов, Вікторія Телетьєн, Юрій Штайда, Юрій Вишняков, Антон Саєнко. Зібравшись на дачі під Черніговом 10 днів тому, вони почали знайомитись з нашим містом. 
Вікторія Телетьєн своєю роботою “Фонтан” відразу привертає увагу — для чернігівців фонтани якраз актуальна тема. Тим більше, що ті, які вона фотографувала, незабаром мають зникнути... За словами дівчини, вона довго ходила містом, фотографувала, аж доки не потрапила до фонтанів на центральній алеї у момент, коли ті не працювали. Вони і стали головними героями її роботи
 
 
Робота Антона Саєнка “Ситуація” дуже проста. Але це лише на перший погляд. Два ряди маленьких фотографій, два виміри існування — один гарний, прибраний, сонячний; інший — темний, весь у пилу і завалений інструментами і мотлохом. Але якраз завдяки останньому, темному, перший існує в тому вигляді, в якому ми його бачимо.

Одну з робіт, представлених у виставковому залі, відразу хочеться перенести додому. Це - “Дотик” Наталії Лісової — гілки свіжозрізаної верби, що звисають зі стелі. Такий проект — це ностальгія про життя за містом. Чернігів, позбавлений київскьго чи харківського хаосу міст-мільйонників, якраз і надихнув дівчину. В залі ж свіжозрізана верба — це неймовірний запах і свіжість.
 
Одне з найбільш неоднозначних вражень викликає проект Ольги Федорової “Літургія”. Вони стосуються теми смерті і її сприйняття. Ці теми, за словами дівчини, вплинули на розвиток людсько цивілізації, чи не найбільше. “Коли я готувалася до поїздки на пленер, загуглила інформацію про Чернігів і дізналася, що у вас одне з найбільших в Україні кладовищ, “Яцево”. - пояснює Ольга. - Воно за площею дорівнює майже третині міста. Тому я від самого початку знала де і з чим працюватиму”. Дошки з іменами, які йдуть суцільним потоком, пейзажі і портрети, зображені на могильних каменях — виглядає це трохи моторошно. “Доки ми пам'ятаємо, про померлих людей, вони продовжують жити у нашій пам'яті, поруч з нами” - пояснює дівчина.
 

Проект Маргарити Журунової і Богдана Локатира “Наследие” безпосередньо торкається спадку, який залишили нам наші батьки і діди та нашого ставленняя до нього. Знайдену в кар'єрі розбиту старовинну плитку (вона знайдена ще одним художником, Юрієм Вишняковим, і є темою його роботи “Перехрещення), вони відновили в папері і зробили, так само паперовою, частину підлоги, у виставковому залі. Як і папір на підлозі, так і спадок, отриманий нами, поступово стирається під дією часу і нашої діяльності і, врешті-решт, опиняється на смітнику, зникає.
 
До роботи Оксани Солоп “Буденність” треба уважно придивлятись. На перший погляд — це лише дошки, просто чимось забруднені. Але коли підійти ближче перед очима з'являються люди на мосту, розвішаний одяг, чоловіки, які грають в шахи. Буденні непримітні речі приховують у собі багато цікавого, тільки щоб помітити його — треба добре вдивлятися. “Диявол криється в деталях” - вказала з цього приводу дівчина.
 

Це лише кілька авторів, кілька робіт. Говорити про них можна багато, але в даному випадку все треба бачити своїми очима, спрймати (чи не сприймати) власним розумінням, спираючись на власні знання і досвід.
г. Чернигов, ул. Горького, 6.
тел. (0462) 610-328
info@plast-art.com.ua
plast-art@yandex.ru

найти Пласт Арт Чернигов

В начало